Форум пгт Петровое Кропивницкой области

Рослиннийbі тваринний світ нашого району, незважаючи на вплив людини на нього, єbі нині цікавим та різноманітним. З метою збереження природногоbрозмаїття існуючих ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу,bа також для підтримки загального екологічного балансу та збереженняbфонового моніторингу довкілля, які нині перебувають під загрозоюbзнищення через надмірну експлуатацію людиною ландшафтів, на територіїbПетрівського району виділено шість заповідних територій:
      1.bОрнітологічний заказник місцевого значення «Петрівський», площа – 397bга, затверджений рішенням Кіровоградської обласної ради № 166 відb28.01.2000 року. Заповідний об'єкn розташований на територіїbПетрівської селищної — 297,6 га та Богданівської сільської ради —b99,4га.
      2. Заповідне урочище місцевого значенняb«Новомогильне», площа – 205 га, затверджене рішенням облвиконкому № 56bвід 21.02.1991 року; заповідний
об'єкт розташований в. Кв, 1-18 Петрівеького лісництва ( Новостародубська сільська рада).
     b3. Заповідне урочище місцевого значення «Бабенківське», площа — 40,4bга, затверджене рішенням обласної ради народних депутатів №71 відb11.10.1996 року. Заповідний об'єкт розташований в с. ОлександродарbПетрівської селищної ради.
      4. Заповідне урочище місцевогоbзначення «Питомник», площа — 13,6 га, затверджене рішеннямbКіровоградського облвиконкому № 353 від ,30.12.1989 року. Заповіднийbоб'єкт розташований в с. Богданівка.
     5. Заповідне урочищаbмісцевого значення «Ганнівське», площа — 357 га, визначене рішеннямbобласної ради народних депутатів № 13 від 26.08.1994 року. Заповіднийbоб'єкт розташований в с. Ганнівка кв. 19-29,31 Петрівського лісництва.
     b6.Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Власівська балка»,bплоща — 130,7га, оголошений Указом Президента України 10 грудня 1994bроку № 750/94. Заповідний об'єкт розташований на території Петрівськоїbселищної ради.

http://sites.google.... border='0'>

        bКожен природно-заповідний об'єкт Петрівщини вартий окремої уваги, алеbнаразі хочеться докладніше розповісти про ботанічний заказникbзагальнодержавного значення «Власівська балка».
       Згідно зbфізико-географічним районуванням України територія Власівської балки bвідноситься до Степової зони південних відрогів Придніпровськоїbвисочини, характерною особливістю рельєфу якої є наявність значноїbКількості річкових долин та балок. В зв'язку із значною розораністюbрайону, тут майже не збереглися специфічні ландшафти цього регіону,bВласівська балка відбиває основні риси як ландшафту, так і рослинногоbпокриву в басейні середньої течії річки Інгулець. Заказник включає двіbрізні за площею ділянки. Більша ділянка включає центральну, доситьbглибоку балку, яка тягнеться від Іскрівського водосховища на декількаbкілометрів. Менша розміщується неподалік, де найбільш крутому схиліbПівденної експозиції збереглись типові степові угруповання, та в нижнійbчастині схилу - смуга кущів.
       Багата і різноманітна флора цихbділянок. Так, на території центральної частини балки виявлені місцеbзростання ряду видів рослин із Червоної книги України, зокрема ковилиbворсистої. Значні за кількістю екземплярів популяції утворює тут і сонbчорніючий (с. лучний), занесений до Червоної книги: України. Великийbнауковий інтерес становить виявлене місцезростання тюльпану дібровного,bякий на території області знаходиться на крайній південно-західній межіbсвого поширення. Ця рослина має тут високу життєвість, добре квітує.bНаукову цінність являють також виявлені тут місцезростання рядуbрідкісних та мало поширених для області видів - горицвіту весняного,bдеяких видів ефемероїдів (рослин, що квітують лише весною - гіацинтикаbблідого, гадючої цибульки занедбаної та півників карликових. Плямами наbсхилі ростуть такі малопоширені в області види, як вишня степова таbмигдаль степовий. У смузі кущів збереглися популяції проліскаbдволистого та рясту ущільненого. На відкритих степових ділянках зростаєbцінна лікарська рослина – кринітарія звичайна (грудниця).
      УbВласівській балці мешкають зозуля, заєць-русак, лисиця звичайна,bєнотовидний собака, зрідка навідується свиня дика, а на межі зbагроценозами зустрічається ховрах рябий та кріт звичайний.
Уbзаростях чагарників з окремими поодинокими деревами гніздятьсяbвитютень, фазан, сорока, сойка, синиця велика, вівсянка звичайна,bконоплянка, зеленяк. Поодиноко зустрічаються крук та одуд. Частіше відbінших трапляються: польові жайворонки, куріпка сіра, сліпак. Вліткуbфауна урочища збагачується за рахунок птахів, що пізно прилітають;bіволги, бджолоїдки, славки, ковалика, плиски, а також плазунів. УbВласівській балці мешкає степова гадюка, занесена до Червоної книгиbУкраїни. Крім цього, зовсім не вивчено комах заказника, серед яких слідbчекати виявлення значної кількості рідкісних видів.
    bЗбереження генофонду тваринного і рослинного світу є однією зbнайактуальніших природоохороннних проблем, яка не може залишатиbбайдужим нікого. Кожен з нас має відчувати відповідальність за життяbбратів наших менших та збереження місць їхнього мешкання. Вартоbзазначити, що законодавством України природно-заповідний фондbохороняється як національне надбання щодо якого встановлюєтьсяbособливий режим охорони, відтворення і використання. Тому на природно -bзаповідній території забороняється:
- проведення такої господарської діяльності, яка може спричинити шкоду заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу;
- збір рідкісних та червонокнижних видів рослинг,їх квітів та плодів;
-влаштування місць відпочинку, розведення багать;
- випас худоби та прогін через природно-заповідну територію;
- надання земельних ділянок під забудову тощо.
        Природокористуванняb(сінокосіння, науково - дослідні роботи, використання території вbоздоровчих, рекреаційних та освітньо-виховних цілях), що здійснюютьсяbна природно-заповідній території, проводяться за спеціальними дозволамиbв межах лімітів, затверджених у встановленому порядку.
       bДотримання заповідного режиму на природно-заповідних територіях дастьbзмогу зберегти унікальні ландшафти, генофонд тваринного і рослинногоbсвіту нашого району для майбутніх поколінь. Крім того, слід звернутиbувагу на бідні біорізноманіттям порушені землі, де можна створити гарніbприродні умови. Еродовані та інші виснажені порушені землі з часомbможуть стати природними оазами, особливо якщо з них зняти антропогеннийbтиск і надати можливість для природного самовідновлення. Частина такихbземель могла б увійти до територій природно-завіповідного фонду.b

ІринаbШАПОВАЛ

спеціалістbІ категорії

Бобринецько-Петрівськогоbвідділу

екологічногоbконтролю, державний інспектор.

Закрыть